⏇ Духовий Центер - Авахейх ⏇

Щоб актор добре увійшов у образ, тим самим відобразив його через себе, відіграв і виявив у дійсності, - необхідна, деяка частка знеособленості. Це алегоричний символ "актора" та "ролі". Знеособленість (відсутність особистого залучення, особистого фактора або егоїчного фактора), байдужість (рівне прийняття), стан "свідка" , - має значення в магічній практиці, і особливо в практиці сталкінгу. Ми можемо не відчувати особистих переживань чи зачіпок, але при цьому увійти в необхідний нам енергетичний та психічний стан Свідомості, щоб викликати до життя ті чи інші ефекти, виявити, той чи інший образ та властивість.

Ця якість дуже корисна, якщо ми проживаємо архетипи, проживаємо психічне поля енергетичних центрів (точки кристалізації свідомості), займаємося езотеричним театром.
Так само, цей стан необхідний задля посилення цілого ряду магічних впливів. Знеособлене кохання - при здійсненні різних магічних дій гармонізації, миру або любовної властивості. Знеособлена лють - коли відбувається вплив бойового чи деструктивного характеру.

Ми внутрішньо залишаємося знеособленими, але ми входимо у стан чи акторську роль як у маску, як у психічне поле (є таке поняття як "Санс-маски", - що створюються з архетипів Супраментала та Імперія планети, божественних образів, арканів, енергетики, психічних шаблонів). Любов чи лють, чи симпатія, строгість, чи милосердя, - є всеосяжним станом, але не походять від особистісного аспекту, від особистої залученості та зацікавленості, від наших особистих сформованих патернів.

Таким чином, цей стан, який ми відіграємо (для нашої магії або для нашого розвитку), значно посилено і виявлено всеосяжно, цей стан стає подібним до світового і глобального явища, а не приватного і особистого, ми проєктуємо через себе цей глобальний стан, без особистої зачіпки, як першопочаткова Свідомість. Таким чином, виходить незрозумілий для соціального сприйняття парадокс "Правдивої Брехні" (один із езотеричних законів), це неправда, але одночасно це і є справжня правда, а в такому разі немає порушення та немає спотворення. Подібно до того, як божество одягається в оболонки або маски, знеособленість надає даним маскам цілісність і досконалість у своїй грі правдивої брехні. Щоб зробити успішний сталкінг у потрібну нам якість і стан (наприклад під час проживання енергії сефір, планів, планет, зірок, богів, центрів, психічних образів), через зовнішню та внутрішню гру, необхідно бути безликим (без обличчя, без лиця), пластичним, байдужим. Інакше наша особистісна фіксація, наша зачіпка, створюватиме десинхронізацію та розбалансування з необхідною нам роллю, ідеєю та дією, - породжуючи розщеплення. Роздвоєність і хаотичність, не буде цілісністю, еталонним станом, рівновагою, і байдужістю, необхідним для гармонійного прояву ролі, брехня буде брехнею. Неможливо буде домогтися правдивої брехні у діях рольової гри Сталкінгу, тобто - бездоганності.
Роль буде відіграла, але через неї пробиватиметься контрацептура або фон зовсім іншої для нас маски, це не буде "чистим" еталонним станом ролі.

У цьому різниця і в цьому небезпека.

Усвідомлюйте.

Маги можуть використовувати знеособленість, зробити сталкінг в певний архетип, образ, можна увійти в психічний та енергетичний стан жінки чи чоловіка, дитини чи старого, дурня чи розумниці, великої хтивості, чи великої цнотливості. В образ божественного гніву та люті, в образ любові та співчуття, відігруючи світову театральну драму (містерію буття), спектакль життя, створюючи необхідні магам зміни та ефекти, як у собі, так і у зовнішньому світі.

Чаклунський постулат наголошує , що необхідна максимально особистісне залучення Я, в магічну дію. Наприклад, вроки чи прокляття на дуже сильних особистісних емоціях, на внутрішньому вогненному переживанні особистості, що дає жорсткий, потужний ефект, ніж якби людина була байдужою і позбавлена ​​особистісних залучень, ніж якби вона була НІКИМ.

Магічна позиція через сталкінг, це інший підхід, тому що він працює НЕ з дрібними хаотичними станами особистості (маленький аспект егоїзму нашого земного Я), не з тими станами, що виникли і зараз і зникли. А з глобальними станами індивідуальними, колективними, всеосяжними хвилями через знеособленість і роботу у Дусі (Свідомість. Атма). Тобто, з більш високим аспектом свого Я, що стоїть вище, ніж особистісний (егоїчний) аспект, повсякденної, сформованої зовнішньої маски. Таким чином виходить божественний театр, магічний спектакль, духовна театральна вистава багатоликого бога, або Безликого Бога.

Знеособленість як якість і стан, добре допомагає визначити "своє індивідуальне" і "чуже", знайти мотиви внутрішніх зачіпок і переживань, що нав'язано з зовнішнього середовища , а що є нашою вразливістю, що нас розбурхує, провокує, мотивує на ті чи інші реакції та дії, а що є справжнім внутрішнім бажанням, що є примхою, а що потребою тваринної чи особистісної, що є справжнім, а що є штучним, сурогатним.

Це лише короткий ознайомчий опис, недоговореність залишає простір для особистого пошуку, для глибини досліджень Вас як учня.

Дякуємо за увагу.