- lovers33.jpg (67.51 Кіб) Переглянуто 339 разів
Невеличка нотатка із особистих спостережень зі «Сфери Кохання».
Автор: Аріман Азмаат
«Сильна як Смерть – Любов»
Простими словами, приклад мінусової деструктивності в психіці людини: Ми говоримо про кохання, так звані «особисті стосунки», любовні стосунки, і сотні пар, яких нам довелося сканувати, «проглядати» та консультувати, вирішувати їхні проблемні питання за весь період нашої практики. Коли до нас звертаються люди за консультаціями із любовних питань, скаржаться на свого партнера, або розповідають щось на кшталт: - «Я такий, - який я є, нехай мене приймають у стосунках таким, який я є, я не буду змінюватися».
Тобто, говорячи мовою нашої науки: Живий елемент природи заявляє, що він не буде вступати в реакцію із іншим хімічним елементом, не буде проходити невідворотну, натуральну, обов’язкову хімічну реакцію трансмутації в процесі взаємного руху частинок, і утворювати новий «сплав» (третій стан), не буде проходити процес взаємного синтезу поміж двома елементами, поміж плюсом та мінусом, - на всіх сімох рівнях кохання доступних людині, на всіх базових сімох рівнях Світобудови, в усіх аспектах природи, і виходити до духовних і божественних джерел, власне кажучи, самої «Основи Кохання».
Елемент ставить примат свого інфантильного, низького, людського «егоїзму» понад саму суть і сенс любовних стосунків, і відмовляється від «ЄДНОСТІ» як закону руху всіх частинок та елементів, енергій Творіння і «Союзу Матерій», «Альхемічного Весілля Християна Розенкрейца», яке покликане для того, аби вивести Свідомість Людини до ґрунтованого, істинного, початкового Джерела Божественности, - а саме через Кохання, Єдність, Серце, Синтез в Серединному початку Цілісності, або інакше кажучи «Божественної Плероми Першоєдності».
Окей.
В такому разі, про які «особисті стосунки» можна взагалі вести якусь розмову, в принципі, апріорі? Це буде бутафорія, сурогат, суто фейкова історія, погана «імітація» стосунків, в стилі карґо-культа, без внутрішньої основи цих стосунків. Це буде типова, вкрай поширена «гра у стосунки», «паразитизм», «використання», «пожирання партнера», а не взаємне проживання цих стосунків і еволюція людської свідомості в стосунках для двох полюсів, через «тертя полюсів» які викликають електричний спалах Духовної Іскри, або «Атомного Світла Творіння».
Якщо людина прагне до «Союзу Матерій» та вкрай близьких стосунків із іншою людиною (неважливо, чоловіком чи жінкою), то партнерам у будь-якому випадку доведеться підлаштовуватися один під одного, від банального побутового рівня, від рівня особистої чистоти, гігієни, харчування, продуктів, прибирання, графіків, спільного проживання, спільного фізіологічного життя, і виходячи далі, у більш високі рівні взаємодії стосунків, до психологічних, енергетичних, психічних, та більш високих рівнів проживання взаємних стосунків.
Тобто, змінювати свої звички, графіки зайнятості, цінності, правила, пріоритети в житті, змінювати регламент свого особистого часу, фінансові потоки та фінансові пріоритети, різні побутові умови, різні особливості характеру, особливості виховання, спілкування, поглядів на речі, на життя. Повністю проходити перевірку всієї структури психіки людини на істинність, справжність, цілісність, - через трансформаційний і трансмутаційний процес любовних стосунків із іншою людиною. Багатьом речам навчатися наново та разом знаходити спільний «знаменник» у стосунках.
Доведеться багато працювати над собою, відбуватиметься трансформація та синтез двох елементів, двох частинок, - взаємне опромінення, взаємний рух мікрочастинок поміж двома посудинами. Подібно до двох крапель жовтого та синього, які утворюють зелене світло єдності життя, - певна форма дифузії в будь-якому випадку буде відбуватись, під час процесу взаємного синтезу, - вони будуть зливатися і розчинятися один в одному, як два дзеркала поставлених один навпроти другого, щоб утворити взаємну гармонійну мелодію, або «третій колір», «відлуння», «звучання», «резонанс».
Якщо ж партнер заявляє: - «Я змінюватися не буду, приймайте мене таким, яким я є», «Я ніколи не змінюся заради тебе, я буду ось таким і точка». «Це ти маєш змінитися заради мене, а я змінюватися не збираюся, навіть не думаю, це не мої турботи». Значить ця людина має в психіці деструктивні затемнення, демонічні чи то паразитичні якості хижацтва, або захищає свою біль, захищає свою вразливість або травму, - там де відсутнє світло, відсутня Усвідомленість, відсутня ясність, - там панує холод і темрява, заперечення і закостеніння. Значить ця людина хоче залишатись одною, - ця людина хоче залишатись «одинаком» разом зі своїм крижаним холодним егоїзмом, і перебувати далі в своїй захисній шкарлупі, в своїй затемненості, непорушності, окаменілості.
Егоїчність цієї людини, її особисте «Я» - захищає себе всіма можливими засобами і бажає залишатись в недоторканій позиції, а отже тут не буде гармонійного союзу, розуміння та глибини у стосунках. Деструктивний холодний психічний «Егоїзм» такої людини, яка заперечує «Єдність» жадає щоб весь зовнішній Світ підлаштувався під нього, із позиції свого звірячого хижацтва, із позиції паразита, який не хоче нічого віддавати або чимось жертвувати, а лише приймати, - але залишатись без зміни, без течії сили, без руху, без зміни, без світла синтезу двох полюсів, які слугують Ключем до Сили.
Тоді як, очевидно, для будь-якої розумної людини здатної до мислення, що «любов», «сімейні стосунки», коли люди стають «рідними» на рівні «Серця», «Душі» (а не тільки лише на рівні анатомії та фізіології м’ясного тіла), це синтез та об'єднання ДВОХ (або більше партнерів), це взаємний обмін, розширення свого «Егоїзму» за межі лише свого особистісного «Я». Коли «Егоїзм поширюється на іншу людину, особисте «Я» турбується вже не тільки за самого себе «красунчика», але також за партнера як за самого себе, як за свою власну душу. Форма людської «Его-Особистості» змінюється, пластично і поступово підлаштовується як музикальний інструмент в загальному хоралі мелодії, і цей процес має бути взаємним, інакше у стосунках настане стадія «самотності у двох». Яка призведе до холоду, роз’єднання і розділення, розбивання «Єдності», відокремленості, втрати руху і взаємного резонансу полюсів, - яке призведе до зворотної сторони стосунків – Смерті.
Чому люди не розуміють таких найпростіших речей, і верзуть свою відверту маячню рівня дитячого садочка? Чому ми маємо пояснювати очевидні, прописні істини? Яким чином у відносинах можна залишитися незмінною статичною фігурою, якщо відбувається постійна взаємодія із іншою людиною на всіх рівнях? Це риторичні запитання.
Подумайте над сказаним нами напередодні 14 лютого.
Дякуємо за увагу.
