Українське Чорнокнижжя:
«Традиційні способи перевірки магічної сили впливу учня».
Автор: майстер Аріман Азмаат.
Почнемо з того, що на території України в минулі століття, системою Т.А.Р.О, тобто, знанням «Східної Кабали» володіли лише одиниці людей, - це були аристократи, люди високого народження («високорожденні»), знать, а також священство (жрецтво) західної і східної церков. Більшість родових відьом, чаклунів, послідовників українських традицій Чорнокнижжя не володіли «заморськими» картами, оракулами, ба навіть більше, - гральні карти і володіння ними у ключі ворожіння, - були рідкістю в минулі часи, на українських Землях. Окрім цього, важливо додати, що рідкістю також були навички «Бачення Сили». Більшість майстрів та вчителів, ієрархів, хранителів, п’ятьох базових напрямків, п’яти шкіл української магії, - зазвичай бачили силу в учнях, або відчували і знали, що сила присутня в крови, в родоводі, в учні, в жилах претендента на навчання і передачі «Русла Сили» для нового учня, - але повне, суцільне і широке «Бачення Сили» учня, було прерогативою одиниць, - тим більше, що стосувалося, окремо «СИЛИ ВПЛИВУ».
Недостатньо мати потенціал, недостатньо природних або родових «закладеностей» крови, - важливо було те, наскільки ця сила проявляє себе, важливою була «СИЛА ВПЛИВУ». Не ворожіння на картах, на магічний потенціал природних сил учня, не якісь оракули і сканування внутрішніх потенцій і напрацювань учня, з його роду, або з його минулих життів. Цінність являла собою саме можливість «СИЛИ ВПЛИВУ», - яку потрібно було утвердити і підтвердити «ПРАКТИЧНО». Українське чорнокнижжя - , від стародавніх століть, і навіть тисячоліть формування, завжди було дуже жорсткою і прагматичною лінією сили, як в армії, - яка потім сформувалася в цілу величезну розгалужену систему. Воно завжди цінувало силу, і практичний підхід який можна було виразити у простій силовій максимі: «Прийди – і візьми!».
Учень проходив важкі випробування, перевірки, - тому що мусив довести на практиці свою можливість «СИЛИ ВПЛИВУ», свого проявлення, своєї реалізації, тут й зараз, в матерії. Для цього, щоб проявити потенціал учня, дати «Поштовх Сили», і перевірити силу впливу кандидата на навчання, - часто, учня ставили в екстремальні обставини на межі «життя і смерти», - у літеральному значенні цього виразу. Учень (претендент), а тим більше, учень який кандидував на посаду «посоха», мав, був винен, довести вчителю або вчителям і духам колгана, стражам та хранителям, ієрархам традиції, - через прикладні практичні вчинки та дії, свою початкову здатність до «Сили Впливу», перш ніж із ним можна було розмовляти про щось більше, або підпускати і допускати чужу людину взяту з вулиці, до якогось реального практичного «ЗНАННЯ» або навчання; відкривати ключі; проводити посвяти першого Кола; і надавати, бодай, примарну можливість спілкування з таємними вчителями, або підпускати учня до небезпечних, внутрішніх, прихованих джерел сили.
Початкову перевірки проводили через прості і практичні способи, нічого зайвого і нічого складного, ніяких 10 кілометрових текстів заклинань, ніяких 100 свічок в лісі, ніяких ритуальних скатертин і чорних балахонів з дзеркалами на кладовищі. - Нагадуємо, в ті часи, не всі люди володіли книгами, не всі мали різнокольорові нитки або чорнила в хаті, не всі люди володіли дзеркалом або якимись особливими предметами, скатертинами, срібними кубками, та всілякою новомодною і сучасною біжутерією і атрибутикою церемоніальною.
Традиційні підходи завжди були прості, лаконічні, доступні та прагматичні, максимально уніфіковані до локальної місцевості, до локальних матеріалів проживання людей, - нічого зайвого, ніхто не влаштовував балаган, мішуру та розумово обмежене сміття, - як це зараз роблять «чорні-причорні чорнопузики», «Сатани Сатановичи», деградовані сучасні паффери з манією величі свого нікчемного людського «Я», яке ціни собі скласти не може, зі своїми «цяцянками» та чорними нейлоновими мантіями, з одеського базару.
Сила зворотного впливу, традиційно, перевірялась через молоко. Учень мав зробити доступний йому спосіб прокляття свіжого молока, - молоко повинно було скиснути, воно мало ЗВЕРНУТИСЬ і утворити грудочки, або навіть запліснявіти або згнити, позеленіти, або почорніти. Фізичний стан молока, його кондиція, - визнала ступінь зворотного впливу учня, наскільки сила зворотного впливу проявлена. Чим швидше закисало молоко, тим більше ступінь «сили зворотного впливу» учня. Молоко мало звернутись від 1 години до 4-5 годин максимум, в темному та прохолодному місці, в коморі або в погребі (тільки не потрібно його ставити в холодильник). В більш сучасному варіанті, вже з 19-20 століття, часто почали використовувати різні форми прокляття через перевернуту пентаграму, - як спосіб матеріалізації та проведення реалізації «сили зворотного впливу» на матерію.
В окремих лінії і школах, замість молока могли використовувати квітку або комаху, - тобто, вам має бути зрозумілим, що квітка мала вмерти, засохнути, розвалитись, зав’яти, - комаха мала також були знищена або деформована, або розпастись на частини, розвалитись на 4 першо-елементи творіння, роз’єднатись і перетворитись на мертву, розпорошену матерію, або пройти якусь стадію ферментації за дуже швидкий термін часу, за 2 години, за 1 день, за конкретно визначений відрізок часу.
Сила прямого впливу, перевірялась через зерно, або різні способи пожвавлення, оживлення, стимуляції, загоєння, або збереження. В останнє століття, з подачі західних магічних течій, греко-римських, священицьких, жрецьких, польських, кабалістичних та католицьких віянь та впливів, почали використовувати форми прямої пентаграми, а також різні латинізовані формули, імена духів управителів, перероблені на книжний церковно-слов’янський (болгарський) лад, формули світла та утвердження життя, вогню та творіння, або благословення правою рукою. Тобто, різні способи маніпуляції ефірним магнетизмом та астральним світлом, в плюсовій поляризації флюїду.
Зрозуміло, що зерно (або насіння, горіх), яке було змочене водою і слиною учня, а також, заговорене відповідними словами або іменами, – мало прорости, і чим швидше, рясніше, більше, сильніше проростало зерно, - тим більшою силою «прямого впливу» володів учень. Те саме стосувалось «зняття болю», «забрати біль», загасити запалення, оживити або пробудити метелика із «лялечки», лярва комахи мала пробудитись і сформувались за години або від 2-3х днів. Різні форми перевірки використання «прямої сили впливу», скерування прямого і благотворного магнетизму, на відновлення або відродження життя, в тварині, в комасі, або в рослині.
Учнів початківців, зазвичай, не тестували на людях, і ніяких «дослідів» та людях не проводили, - з цілого ряду законів та причин.
Окремим напрямком перевірки на «Силу Впливу», проходили вже більш високі рівні перевірки та маніпуляції, які були пов’язані із контролем або закличем стихіальних, фундаментальних (титанічних) сил самої природи, і роботи в руслі законів та принципів «Великої Матері». До прикладу, потрібно було викликати дощ, - для цього зазвичай використовували чисту посуду, ритуальну чашу з водою, воду було потрібно набрати в ранковий час з річки або з криниці, цю воду потрібно було замовляти на виклик дощу, після чого воду виливали через поріг на вулицю, - або таким чином, щоб вона обов’язково потрапила на сиру землю, або на Землю дороги, або на сиру землю перехрестя доріг. В залежності від теренів, від школи та лінії чорнокнижжя, способи виклику дощу через чашу з водою, змінювались, але суть ритуалу залишалась схожою. Відповідно до цього, - швидкість виклику дощу, говорила за ступінь проявлення сили впливу учня, - про його волю, і наскільки ця воля помножена на його внутрішній потенціал, може бути проявлена і реалізована як «Сила Впливу» в самому зовнішньому Світі. Наскільки «Світ» = тобто, «Матінка Земля», «Матір Природа» (латинська «Natura Naturata») відгукується і відповідає учневі, наскільки його воля здатна до «Впливу» і «Реалізації» цього «Впливу» на практиці.
В залежності від ступеню складності перевірки «Сили Впливу», використовувались різні природничи, (як тепер кажуть , «стихіальні», «елементальні») перевірки учня, до прикладів: викликати бурю; викликати дощ, зупинити дощ; викликати посуху; шторм на морі; викликати вітер; викликати чорні хмари; загасити пожежу; розпалити вогонь; викликати рибу до берега, викликати змію; відігнати собаку; викликати тварину із лісу; викликати мурах або викликати бджіл або комах із лісу; змусити птахів замовкнути або навпаки заспівати.
Кожна ступень посвяти, яких традиційно в чорнокнижжі було дев’ять (в кожній із п’яти базових ліній сили української магії, в залежності від школи і її приналежності до однієї із п’яти ліній, могли бути варіації у навчанні і ступенях передачі та спадкоємності), - кожен рівень, кожен вагомий крок розвитку, кожне набуте знання або кожна набута сила у важкій праці учня, - проходила свою відповідну фінальну перевірку, або на «силу впливу», або інші випробування контролю і маніпуляції законами та силами, або ступінь оволодіння собою, і найголовніше, силою в собі.
Інколи, ці перевірки були реально небезпечними для життя, для здоров’я і психіки учня, і на це були свої причини, - тому що: «чим більша сила, чим більше знання – тим більше відповідальність», - бо традиція завжди була герметичною, тобто прихованою і закритою, таємною, недоступною для «мирського люду» (пастви, овець, парафії), тому, вона вимагала суворих і жорстких випробувань для учня, на вірність, невідступність, невідворотність від шляху.
Лише після того, як учень фактично підтверджував свою силу впливу, можна було переходити до початкових посвят, навчання, або початкових способів розкриття учня, наречення його імені, духовного чорнокнижного «хрещення» (тобто, простіше кажучи, духовного магічного народження учня, як «немовляти» в магічному світі), або передачі певних ключів, або введення учня в «Перше Коло Колгану», або отримання благословення від живих чи безсмертних батьків засновників, Хранителів-Управителів лінії. Окрім цього, після проходження перевірок, і під час посвят, в деяких напрямках чорнокнижжя, учень приносив клятву і давав печатку своєю кров’ю, щось на кшталт «зароку», «клятви мовчання», «клятви на вірність», - зрада клятви, означала б страждання, вирок або смерть для учня.
Ніяких карт, оракулів, картинок, розкладів, нумерологій, матриць долі, медитацій, ніякого фентазі і польотів в підсвідомості та шарлатанських «регресологів» і «кармологів», - не було навіть й близько, - тільки жорстке тренування, сувора підготовка і прагматична реальність, з випробуваннями на знання законів і володіння законами та силами, - яке здобувалось важким трудом, подоланням, силою, боротьбою, жертвами та втратами на своєму шляху, але також істинними радостями, перемогами й здобутками духу.
Якщо учень не проходив випробування, саботував перевірки, або за фактом, не міг проявити «силу впливу», з таким учнем прощались. Якщо учень починав диктувати свої умови для вчителя, або відмовлявся проходити випробування, або уникав випробування, намагався хитрувати, або тим більше, диктувати свої умови для вчителя, вимагати особливого ставлення, особливих преференцій або ігнорував слова вчителя, - з таким учнем прощались і припиняли будь-яке подальше спілкування, або учня повністю ігнорували, як «недозрілий плід», і більше не розкривали для учня жодних знань. Тим більше, якщо учень не розумів вчителя, нічого не бачив, не чув, не відчував, не контролював себе, не мав дисципліни, і відмовлявся виконувати завдання або проходити початкові перевірки. Сила могла сама уводити геть або «відкидати» негідних, негожих учнів зі шляху.
В магії, а тим більше в «українському чорнокнижжі», ніколи не було демократії, толерантності або соціалізму, і рівноправ’я, - вчитель був духовним Батьком або для жінки-відьми, духовною Матір’ю (Жрицею, Матріархом), а також єдиним авторитетом у житті, до думки і слова якого, завжди прислухались.
Якщо учень втрачав розум, сходив з розуму, божеволів, починав демонструвати свій егоїзм, манію величі, знецінення вчителя, хамство або зверхність, або влаштовував бунт, качав права, вимагав до себе особливого ставлення, - з таким учнем також прощались, або робили «укорот», «обмеження» і блокування сил учня, щоб він не нашкодив ані собі, ані іншим людям. Тому що: «Магічна сила впливу, без усвідомленості, – це зброя дикунів!».
Але зазвичай учня били палкою, били батогом, ламали його егоїзм, зламували його гординю, вказували учню на його місце або карали різними способами більш жорстокими, щоб допомогти учню протверезіти від людського соціального божевілля, - і лише у важкому випадку, якщо учень остаточно втрачав зв’язок із реальністю і перетворювався на ренегата або паразита, вироджувався, - тільки тоді, учня могли заблокувати і «укоротити», - учень втрачав всі свої сили, і його «зв’язували» колом 12 вогнів, які обмежували або гасили силу всередині учня, або ж обмежували іншими методами застосування «укорота» на божевільну магічну наволоч, - яка втратила адекватність і вирішила піти проти своїх вчителів і проти традиції, або качати права перед вчителями і диктувати свої умови.
Також, важливо розумі в контексті нашої невеличкої статті, що в «Українському Чорнокнижжі» завжди цінувалась кров і кровно родове походження, родова відьомська або чаклунська аристократія родів, яким більше 600 років, «стара кров», «кров засновників», чистота крови, і кровна спадковість. Окрім цього, проходились також перевірки на моральну та психологічну стійкість учня, або як це називалось «стійкість душі», до різних спокус і залежностей, пороків, інвазій, заражень психічних, прихованих якостей і темних сторін людини, - різних тонких духовно-психологічних провокацій, на силу особистості, на психічну та особисту моральну силу людини, до супротиву або витримки, до дисципліни та волі. Але це вже, була окрема історія, для більш підготовлених учнів, не для початківців, не для «езотеричного дитячого садочку» і дрібних сільських чаклунів.
Дякуємо за увагу.
