Книга Золотих Правил. Правила для учнів. Спостереження про "вічних шукачів духовности".
Автор: Майстер Аріман Азмаат
Така кумедна гра, і так весело за цим спостерігати, всюди.
І скільки разів вони пишуть свої скиглення і скарги, як же ж важко і тяжко знайти вчителя, мовляв, як вони мріють про таку всесвітню космічну честь, ах як добре було б, якби був вчитель, прямо дав би їм інструкції, направив би їх у потрібне русло, і вони досягли б висот звільнення і просвітлення, і магічної усвідомленої божественності.
Окей.
Їх направляють у потрібне русло. Дають інструкції та рекомендації.
Вказують на помилки, на плюси та мінуси, розписують програму шляху.
І ось тут починається найкумедніше. Усі ті страждальці у пошуках просвітління, у пошуках вчителя, всі ті хто набивається в учні, (причому вже далеко не маленькі дітки, тобто це не підлітки без мізків, це люди від 30+ років, це чоловіки навіть 35-45 років), починають займатися самодіяльністю.
Вони не дотримуються інструкцій.
Вони не дають звітів та зворотного зв'язку по завданням.
Вони не комунікують з вчителями та ігнорують вчителів, тобі як базове правило будь-якого навчання та передачі сил та енергій, це своєрідне духовне спілкування або наставництво, або "бесіди з вчителем", через які відбувається 90% основного процесу навчання для учня та його перетворення.
Вони зникають з поля зору.
Вони порушують регламенти та правила школи.
Вони ігнорують і зневажають матеріал школи.
Вони спотворюють схеми та програми за своїми бажаннями та примхами, навіть не порадившись. Вони демонструють необов'язковість і повне нехлюйство, - не зі страху щось запитати чи розгнівати когось з вчителів, чи зробити щось не так, а просто зі своєї тваринної рагульської природи споживання.
Вони ігнорують вказівки вчителів (тих вчителів, кого вони, нібито, вважають своїми вчителями, кому співали дифірамби хвилину тому), - вони не бажають розмірковувати над теоретичним матеріалом, над мудростями, статтями, книгами, притчами, казками, прикладами мислення та духовного або магічного життя, вони не бажають вивчати теоретичний матеріал, - зрештою, вони скочуються до надмірної зарозумілості чи хамства, з вимогою терміново передати їм "найтаємніші методики могутньої магії" без яких вони не можуть жити, прямо таки негайно віддати їм всі знання.
А тепер, який же висновок із усього цього можна зробити?
Про якого вчителя може йтися, про який духовний розвиток та езотерику, якщо людина елементарне виконати не може?
Не може зробити прості 2 пункти, які від неї вимагалися за регламентом чи завданням?
15 хвилин на день приділити часу заняттям ?
Ряд вкрай мудрих і корисних афоризмів чи навіть магічних максим:
1. Багато званих та мало обраних
2. Коли учень готовий з'явиться вчитель.
3. Кожен плід має дозріти.
4. Бути учнем - означає присвятити себе всього і бути готовим на самопожертву себе та свого життя, до вівтаря знання, мудрості та піднесення у горні вершини духу.
5. ДУХ КАЖЕ: "Спустоши себе - і я тебе наповню".
У всіх інших випадках намагатися вчити людей, або брати їх у свої учні, тих хто так про це благають і голосять, це все одно, що мертвого лікувати від кашлю.
Саме із цієї причини ми не беремо учнів індивідуальних, особистих, не відкриваємо жодних наборів для індивідуального навчання, не прагнемо втягнути когось у магію насильно або на своїй шиї, або відкрити щось більше, ніж дається у публічному доступі нашої школи, на сторінках нашого проєкту. (Таро, Руни, аркани, рейки, Оруб, прості техніки та методики, благодійні акції, допомога, розклади, лекторіуми, практикуми, посвяти).
Тому всі ці прохання "ах благословіть на духовне піднесення", "ах візьміть в учні", "о прямо молюся за вас, - ви послані мені богами, у вас моє спасіння (аха, тільки нічого не готові зробити заради цього спасіння)", не більше ніж фарс, тому що в 99% випадків люди, які починають співати хвалебні оди вчителям, або проситися в учні, вимагати визнання, зверхньої ставитися до вчителів і вимагати щоб їм дали якісь унікальні знання, - це найперші зрадники та відступники від шляху.
Найперші ж порушують порядок і виявляють тотальну відсутність дисципліни, розуміння, послуху, поваги, прагнення, бажання, контролю, волі, цінностей та наміру на цей шлях.
Подумайте над цими правилами взятими із книги Золотих Правил, в них заключена геніальна та божественна мудрість:
1. Перш ніж побачать очі, вони повинні бути недоступні сльозам.
2. Перш ніж вухо почує, воно має втратити свою чутливість.
3. Перш ніж голос може заговорити у присутності Вчителів, він повинен втратити здатність завдавати болю.
4. Перш ніж душа може постати перед Вчителем, стопи її повинні бути обмиті кров'ю серця.
На нашу думку, це вкрай мудро, і показує наскільки важко дається учнівство, навіть щоб на першу сходинку неофіта зійти. Так що, перш ніж плід помітять і візьмуть, він повинен дозріти, а отже, потрібно займатися собою і пройти якийсь шлях самостійно, самому шукати шанси сили, працювати над собою, тренуватися. А не нити і співати лицемірні подяки та вихваляння, або приходити до вчителів щоб показувати свій характер чи демонструвати своє Его, і вимагати визнання себе як божества всесвіту.
Подумайте над сказаним, перечитайте ще раз уважно.
Це допоможе вам усвідомити багато важливих уроків.
Дякуємо за увагу.
