- 65789899.jpg (233.1 Кіб) Переглянуто 686 разів
Індивідуальність та наслідування.
Автор: Майстер Аріман
Розглянемо досить цікаву тему, для роздумів.
Як добре відомо, у світі людей працюють найпоширеніші правила, як у світі тварин, так само.
Одне, найбільш просте, стародавнє і універсальне: методика реплікації, чи копіювання, наслідування, повторення, відтворення, мавпування. Це стародавній механізм виживання та навчання, як серед тваринного царства, так само серед гомінідів, людського виду, (не торкаючись інших категорій та видів, рослин, бактерій, які за мільйони років еволюції так само застосовують вище зазначений метод). Це зрозуміло. Методика добре себе зарекомендувала для виживання та навчання, збереження. Вона працювала масово, допомагаючи сотням і тисячам групових істот протягом багатьох століть і тисячоліть, особливо на початкових стадіях сходження.
Проте, навіть у людському світі (соціумі), цінуються такі якості як лідерство, індивідуальність, приватність та особистість. Тобто, існують люди, які створили щось своє від свого імені. Свій індивідуальний, особистий бренд парфумів, розробили свій аромат, створили свій дизайн одягу чи речі, написали свою програму з особливим алгоритмом, вірш, твір, малюнок, ідею, проєкт, - зробили його індивідуальним, персональним, приватним, тобто, люди, що проявили творчий початок.
Саме тому люди високого класу та рівня, в людському соціумі з давнини, цінували та прагнули до індивідуальності. Вони створювали свій дизайн інтер'єру, вони вигадували свою моду, вони створювали бренди, вони вигадували компанії та унікальні послуги. Вони не народжували в пологових будинках, вони народжували у своєму приватному будинку або в приватній клініці за зачиненими дверима. У них був свій приватний лікар, у них не було дитячого садка, у них був приватний вчитель або репетитор, який займався індивідуально з дитиною. У них не було одягу невідомого походження, еліта та люди високого походження, могли дозволити собі приватного кравця або ательє працювало за індивідуальними замовленнями приватної особи.
Це було за всіх часів, - це є й досі.
Ці люди ставали центром та виробляли концепцію індивідуальності, себе, своєї діяльності, свого імені, свого роду та крові. Цю особливість могли собі дозволити люди високих соціальних класів і, відповідно, високих рівнів свідомості та еволюційних напрацювань. Навіть таке явище як "Прізвище", або "По-батькові" - своє родову особливість та династію "Імени" (індивідуальність, обособленість, окремість від інших), - могли дозволити собі лише віключено родини високого класу.
Вони висловлювали, втілювали, магічну чи творчу, божественну ідею, у своєму нехай і високому, але людському рівні. Яку, надалі, реплікувала решта світу, виводячи в масовість.
Масовість ненавидить індивідуальність (сприймає як загрозу) і намагається розчинити її, знищити і розсіяти в нескінченних копіях (що навряд чи вдається), однак і бажає як недосяжний найнебезпечніший магнет.
Тобто, Ви бачите, навіть соціальне середовище, громадськість, тяжіє до індивідуальності і зводить її в культ, заздрить, ненавидить, боїться, заперечує, але при цьому звеличує, і бажає копіювати (свідомо чи несвідомо, не суть). Чому це відбувається і в чому секрет індивідуальності, у чому її небезпека та бажаність? На якому етапі групової еволюції колективне, знеособлене намагається вийти в індивідуальне-обособлене ? Ці питання залишаться відкритими для суто особистого дослідження читачів.
Все добре і прекрасно, але методика наслідування або копіювання чужого досвіду, чужих стратегій стосовно магії мало ефективна. Так як магічний світ будується на наріжній ідеї індивідуальності (а також усвідомленості, творчості, знання, дослідження), як божественної самопізнаючої одиниці-монади. Це ідеологія індивідуальної волі, думки, повної самореалізації індивідуального потенціялу, повного самопізнання. Приведення всіх потенцій індивідуальної свідомості в актуальний стан і сходження своєї особистої волі на рівень божественної волі. Ключове слово: індивідуальне.
Примат, примас індивідуум.
Тому що це одне з основних або базових завдань, виражених у світобудові, реалізуючи себе, маг реалізує один з аспектів всесвітньої свідомості. Це рухає процес інтеграції і піднімає світобудову, це допомагає решті свідомостей і істот, створюючи в них рух у відповідь, відгук.
Отже, копіюючи чужий досвід, або наслідуючи, особина не реалізує своєї індивідуальності, свого вищого божественного початку. Вона реалізує чужу модель, чужі патерни поведінки, чужі думки, чужу творчість (творіння), вона грає за чужими правилами, вона не вільна. Вона не Творець, не Маг, вона лише наслідувач, це тінь чи другорядна позиція, але не перша позиція, не індивідуальна, не створена особисто із себе самого.
Звідси цей досвід, стає хибним досвідом, або порожнім досвідом, не наповненим усвідомленням, створюється розбіжність своєї індивідуальності та чужої стратегії реалізації. Тому що патерни, субстанції або енергії, стратегії, що були репліковані, належать іншій істоті, іншій свідомості.
Досвід стає видимістю, він не приносить ані усвідомлення, ані розвитку як такого, тому що істота повинна творити і уподібнюватися до божественної творчої волі (над-індивідуальність), виявити вміст своєї душі, своєї волі, свого духу, через свої власні шляхи.
Якби копіювання і наслідування, повторення чужого досвіду в магії, давало істотне зростання в усвідомленні, багато рас і істот, просто скопіювали чуже, привласнили собі, і давно піднеслися в потрібному їм напрямку Духовної Еволюції. Не треба було б нічого творити, створювати, міркувати, мислити, напружуватися, досліджувати, можна було лише копіювати і наслідувати чужі дороги, знання і маршрути. Але, на жаль, для бездумних мавпувальників , реальність Магонії дещо складніша за їхні уявлення. Реплікатори, якщо вони намагаються співвідносити себе з магічною ідеологією, повинні враховувати момент індивідуації та індивідуальності.
Два мага можуть рухатися за одним напрямком, або за однією традицією, можуть отримувати класичне навчання, але кожен з них матиме свій особливий шлях, свій унікальний візерунок, свою особливу стратегію реалізації, свій почерк. Вчителю можна відповідати, бути співзвучним, можна отримувати всі його знання, але зберегти свою індивідуальність та реалізувати шлях своїм власним особливим, унікальним чином, властивим лише даній конкретній Свідомості (Духу. Атмі. Монаді).
Чим більше людина творить і створює самостійно, прикладає своїх особистих дій та зусиль, тим краще для розвитку, досвіду та усвідомлення цієї людини. Все інше навколо світу може служити лише джерелами натхнення, дзеркалами, - щоб у людини всередині народжувалися свої думки, свої слова, своє бажання створювати, народжувалося бажання творити, а не здаватися кимось, або чимось іншим, і копіювати чуже. Можна побачити чуже, але це народить такий потужний імпульс зсередини, стане поштовхом або іскрою, спалахом і натхненням, що людина забажає творити своє і створить "творчість" своїм особливим чином, його особистий вогонь спалахне, і це допоможе в його реалізації, у втіленні його волі, його душі та потенції духу.
Все ж таки сподіваємося, що дана стаття буде корисною для роздумів, переоцінки своєї поведінки, або простимулює щось творче в читачі.
Дякуємо за увагу.
